Особливостi зональних систем удобрення

В ycix природно-клiматичних зонах України важливою умовою для складання системи удобрення є спецiалiзацiя господарства, типи сiвозмiн i склад їx культур. Максимальнi врожаї забезпечуються за вiдповiдного чергування культур на полi (культурообiг) або в сiвозмiнi. В сiвозмiнi виявляється пiслядiя добрив, що сприяє зростанню врожаїв наступних культур і родючості ґрунту.

Ґрунти зони Полiсся – пiдзолистi, дерново-пiдзолистi й cipi лiсовi. Дерново­пiдзолистi ґрунти мають кислу реакцiю, низький вмiст гумусу (1-2,5%) i рухомих сполук елементiв живлення. Cipi лiсовi ґрунти мiстять 3-4% гумусу, мають слабкокислу реакцiю i низьку забезпеченiсть фосфором i калiєм. У цiй зонi достатня або надмiрна забезпеченiсть сiльськогосподарських культур вологою та недостатня або помiрна теплом. Це створює сприятливi умови для ефективної дiї добрив.

Обов'язковою умовою ефективної системи удобрення нечорноземних ґрунтiв є вапнування. Для цього визначають мiсце першочергового його проведения i дози вапняних матерiалiв. Максимальну ефективнiсть органiчнi й мiнеральнi добрива виявляють за нейтральної i слабкокислої реакцiї ґрунту.

Iншим важливим завданням є – оптимальне поєднання органiчних i мiнеральних добрив у сiвозмiнi з метою пiдтримання бездефiцитного балансу гумусу. Органiчнi добрива насамперед вносять пiд просапнi культури (коренеплоди, картоплю, кукурудзу на силос та iн.); пiд покривнi культури з пiдсiванням трав, якi в наступнi роки використовуватимуть пiслядiю органiчних добрив; на легких за гранулометричним складом ґрунтах.

Мiнеральнi добрива вносять насамперед пiд овочевi й технiчнi культури (льон, буряк цукровий та iн.), якi найповнiше їx окуплюють, а також пiд картоплю, зерновi культури. Крiм того, достатню увагу придiляють удобренню культурних лукiв i пасовищ. Пiдвищенi дози мiнеральних добрив вносять на провапнованих ґрунтах або з близькою до нейтральної реакцiєю середовища дiлянках з регульованим водним режимом.

Система удобрення деяких культур сiвозмiни у зонi дерново-пiдзолистих i сiрих лiсових ґрунтiв складається з основного, передпосiвного внесення та пiдживлення, за винятком невисоких доз (30-40 кг/га) пiд посiв озимих культур. Роздрiбне внесения азотних добрив у цiй зонi пiдвищує ефективнiсть їx використання.

Bci культури, що вирощуються в зонi, потребують фосфорних добрив, а озимі – весняного пiдживлення азотними добривами. Ефективним є рядкове удобрення, зокрема за недостатньої кiлькостi внесення добрив в основне удобрения i на бiдних ґрунтах. Для цього використовують суперфосфати, амофос та iншi складнi добрива.

Калiйнi добрива застосовують насамперед пiд картоплю, льон, овочевi та силоснi культури.

Пiдживлення культур переважно проводять азотними добривами. Насамперед це стосується озимих культур, якi вийшли iз зими, та багаторiчних трав , які в травостої мають найменше бобових. Пiдживлення фосфорними i калiйними добривами проводять лише за умови недостатнього їx внесення в основне удобрення. При цьому ефективнiше їx внести в ґрунт у мiжряддя культур (овочевих, буряку цукрового та iн.).

У сiвозмiнах на ґрунтах легкого гранулометричного складу значну увагу приділяють посiвам бобових культур, особливо люпину, сераделi (на корм, зерно. зелене добриво). Пiд них вносять достатню кiлькiсть фосфорних i калiйних добрив. що сприяє полiпшенню фiксацiї атмосферного азоту.

У зонi дерново-пiдзолистих i сiрих лiсових ґрунтiв досить ефективним є застосування мiкроелементiв, зокрема пiсля внесення високих доз мiнеральних добрив, проведения вапнування та недостатньоi кiлькостi внесених органiчних добрив. Високу ефективнiсть мають борнi, мiднi, кобальтовi та молiбденовi добрива.

В Українi найпоширенiшi чорноземнi й каштановi ґрунти, особливо в зонах Лiсостепу i Степу. Цi зони значно рiзняться за ґрунтово-клiматичними умовамп, спецiалiзацiєю сiльськогосподарського виробництва та iншими чинниками.

Зона Лiсостепу. Ґрунти цiєї зони мають найбiльше сiльськогосподарське значення. Тут переважають чорноземи типовi та вилуженi. В пiвнiчнiй частинi зони поширенi чорноземи опiдзоленi та cipi лiсовi ґрунти. У зв'язку з iнтенсивним використанням цих ґрунтiв у землеробствi баланс елементiв живлення в них характеризується високим дефiцитом, що призводить до зниження родючостi й погiршення фiзико-хiмiчних властивостей.

Клiмат сприятливий для вирощування бiльшостi сiльськогосподарських культур, особливо озимих, кукурудзи, бобових, буряку цукрового. Сума активних температур становить 2200-2600°С, а опадiв за рiк випадає 500-650 мм.

Чорноземи достатньо забезпеченi гумусом (3,5-5,5%), cipi лiсовi ґрунти – до 3%. Реакцiя ґрунтового розчину в чорноземах слабкокисла i дуже слабкокисла, а cipi лiсовi мають рН < 5,5. Ґрунти слабко забезпеченi рухомими сполуками фосфору i лiпше – калiєм, що вiдповiдно позначається на ефективностi внесення фосфорних i калiйних добрив.

Для реалiзацii: потенцiалу продуктивностi сiльськогосподарських культур ґрунти цiєї зони потребують середньорiчного внесення 200-250 кг/га елементiв живлення органiчних i мiнеральних добрив. У сiвозмiнах оптимальнi дози добрив першочергово вносять пiд буряк цукровий, соняшник, кукурудзу на зерно i силос, озимi зерновi культури. Пiд ярi зерновi, зернобобовi i круп'янi культури, якi використовують пiслядiю добрив, внесених пiд попередник, застосовують невисокi дози добрив або лише проводять рядкове удобрення.

У сiвозмiнi важливо правильно обрати мiсце внесення гною. З урахуванням пiслядiї у 8-10-пiльнiй сiвозмiнi його вносять 2 рази за ротацiю, в 4-6-пiльнiй – достатньо одного разу. Найлiпше гнiй застосовувати пiд попередники озимих, безпосередньо пiд озимi, якi висiвають пiсля чистого пару, або пiд буряк цукровий, кукурудзу, овочевi культури та iн. Оптимальну дозу внесення гною (30-40 т/га) не слiд нi перевищувати, нi занижувати. У першому випадку буде удобрено меншу площу, в другому – не вдасться досягти рiвномiрностi розподiлу гною по поверхнi поля, крiм того, значно збiльшуються витрати на його внесення.

В основне удобрення, восени, азотних дорив не вносять, за винятком озимих культур пiсля гiрших попередникiв. У цiй зонi досить поширене внесення добрив пiд передпосiвну культивацiю, проте ефективнiсть його, порiвняно з основним нижча. Пiдживлення сiльськогосподарських культур проводять лише азотними добривами у рекомендованих дозах i в оптимальнi для кожної культури строки. Особливо ефективнi пiдживлення озимих культур.

У системi удобрення сiльськогосподарських культур на темно-сiрих i сiрих лiсових ґрунтах та чорноземах опiдзолених i вилужених один раз за ротацiю сiвозмiни потрiбно передбачити проведення вапнування. Найлiпшою культурою на полi для внесення вапняних матерiалiв є буряк цукровий. Для цього можна використовувати вiдходи цукрового виробництва – дефекат.

Як у зонi Полiсся, так i в зонi Лiсостепу часто виявляється сильна дiя мiкродобрив, якi мiстять бор, молiбден, мiдь, манган, цинк та iн. Застосовують їх з урахуванням бiологiчних потреб сiльськогосподарських культур i даних агрохiмiчного обстеження ґрунтiв у полях сiвозмiни.

У зонi Степу ґрунти переважно чорноземи i каштановi. Вони мають нейтральну реакцiю, тому не потребують вапнування.

У системi удобрення в степових районах має переважити основне удобрення, яке застосовують пiд зяблевий обробiток ґрунту. Це забезпечуе розмiщення добрив у шарi ґрунту з гарантованим зволоженням, що пiдвищує доступнiсть елементiв живлення для рослин.

У степових районах вологозабезпеченiсть є основним лiмiтуючим чинником для формування врожаю. Тому заходи, спрямованi на накопичення i збереження вологи, пiдвищують ефективнiсть добрив. У свою чергу, добрива сприяють ефективнiшому використанню вологи на створення врожаю. За оптимального удобрення витрати води на створення одиницi cyxoї речовини рослин зменшуються на 15-20%. Потрiбно враховувати, що фосфорнi та калiйнi добрива, внесенi в основне удобрення, мають значну пiслядiю на наступнi культури. Iнодi їx пiслядiя перевищує ефект прямої дiї. Це значно збiльшує ефективнiсть добрив, що потрiбно враховувати пiд час розрахунку їx окупностi. Оскiльки основне удобрення можна застосовувати один раз на 2-3 роки, особливу увагу потрiбно звертати на рядкове удобрення всiх культур.

Пiдживлення сiльськогосподарських культур у цiй зонi малоефективне, за винятком зрошуваних земель та озимих культур.

Джерело: Господаренко Г. М. Агрохімія / Григорій Миколайович Господаренко. – Київ: ТОВ "СІК ГРУП УКРАЇНА", 2019. – 560 с.

Інші статті за темою
Планові закупівлі чи добрива «з коліс».
Ринок добрив в Україні за останні роки суттєво змінився: з початком повномасштабної війни
Аграрії почали активно купувати селітру після зниження цін
Гуртові постачальники КАС на початку березня продавали продукт дорожче ніж аміачну селітру. Рекомендовані роздрібні ціни на КАС
АКТУАЛЬНІ ЦІНИ
Група компаній РІЧФІЛД пропонує мінеральні добрива за вигідними цінами з можливістю оплати по факту завантаження на складі чи доставки в господарство.
Ціна на карбамід виросла на 20% з початку року
В порівнянні з рівнем цін в кінці четвертого кварталу 2023 року, в лютому вони були на 20% вищими. Росту цін сприяли спад пропозицію на Сході та
Зі святом весни!
Дорогі наші жінки! З нагоди 8 березня, від усього колективу RICHFIELD хочемо від щирого серця привітати вас! Ви - невтомні героїні, що даруєте світло своєю силою, красою та безмежним теплом.
Вітаємо з Днем Сільського Господарства!
Компанія Richfield висловлює глибоку повагу всім, хто присвятив своє життя та працю розвитку сільського господарства. Ваша невтомна праця
Локальне внесення стартових добрив на збіднілих ґрунтах
На господарствах із збідненими ґрунтами, локальне внесення стартових добрив — це єдиний варіант
В Україні знову зросли ціни на селітру
Рекомендовані ціни на нітратні добрива в Україні офіційно зросли з понеділка, 4 вересня. Ціна на селітру зросла на 1,5 тис. грн до
наверх