Унаслідок обмінних реакцій калій добрива вбирається ґрунтовими колоїдами, що знижує його рухливість у ґрунті, але при цьому він залишається доступним для живлення рослин. Іони хлору зостаються в ґрунтовому розчині, тому легко вимиваються з орного шару ґрунту. Тому їх вплив на рослини іноді перебільшують. Добриво підкислює ґрунтовий розчин лише за тривалого застосування у великих дозах. Для зменшення негатив­ної дії хлору хлоровмісні калійні добрива потрібно вносити восени в оптимальних дозах під час основного обробітку ґрунту. Під дією атмосферних опадів іони хлору вимиваються з кореневмісного шару ґрунту, а іони калію залишаються в місці внесення добрива. Зазвичай на ґрунтах середнього і важкосуглинкового гранулометричного складу калій добрив не переміщується з метрового, тобто кореневмісного шару ґрунту.

Досвід світового землеробства показав, що калій – це елемент високого врожаю. Насамперед калійних добрив потребують дерново-підзолисті ґрунти Полісся та опідзолені ґрунти Лісостепу. Ґрунти Південного Лісостепу і майже всі ґрунти Степу характеризуються підвищеним і високим умістом рухомих сполук калію. Калійні добрива найефективніші на легких дерново-підзолистих ґрунтах По­лісся, на осушених торф’яниках, сірих лісових ґрунтах і чорноземах вилужених Лісостепу.

Унаслідок антагонізму калію і кальцію виникає потреба збільшення доз ка­лійних добрив під час вапнування і на ґрунтах з реакцією, близькою до нейтральної. Одночасно з поліпшенням калійного режиму ґрунту підвищується також ефектив­ність вапнування.

За систематичного вирощування калієфільних культур та за внесення ви­соких доз азотних і фосфорних добрив, ефективність калійних добрив зростає. По­яснюється це збідненням неудобрених ґрунтів на калій унаслідок його винесення врожаями культур.

Калій на відміну від фосфору можна вносити про запас лише на 2–3 роки.

• Калій хлористий  належить до односторонніх (простих) добрив;
• не втрачає фізичних властивостей під час зберігання;
• статистична міцність гранул не менш як 5 МПа;
• розсипчастість 100%-ва;
•  добре розчиняється у ґрунтовому розчині і взаємодіє з ґрунтовим вбирним комплексом;
• швидко компенсує дефіцит калію;
• за рядкового внесення знижує схожість насіння;
• післядія калію добре проявляється на наступних культурах.

• Для більшості сільськогосподарських культур середні дози калійних добрив становлять 45–60 кг/га K₂O. Під культури, які виносять з урожаєм багато калію (буряк, картопля, тютюн, соняшник, плодові та деякі овочеві), дози добрив збільшують до 90–120 кг/га К₂О. Оптимальний вміст обмінного калію в ґрунті для калієфільних культур порівняно із зерновими, зернобобовими, однорі­чними і багаторічними травами вищий. Закономірна дія калійних добрив виявляється тоді, коли вміст рухомих сполук калію становить 60–100 мг/кг.
• Зазвичай доза калійних добрив в умовах інтенсивного землеробства має відповідати вилученню калію з поля сільськогосподарською продукцією (основна і нетоварна) за величини вмісту обмінного калію в ґрунті, близькій до оптимального. Це видно на прикладі розвинутих країн Європи, де на родючих ґрунтах дози калійних добрив є підтримувальними і майже не змінюються.