Київський суд (ОАСК) намагається ввести квоти на імпорт добрив в Україну

Київський суд (ОАСК) намагається ввести квоти на імпорт добрив в Україну

В середу 31 березня 2021 року в мережах інтернету з`явилась інформація про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) виніс рішення, яким скасував Рішення Міжнародної комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 (рішення щодо доцільності призначення квот на імпорт добрив – №СП-452/2020/4411/03 «Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів»), яким припинено спеціальне розслідування без застосування спеціальних заходів, та зобов`язав Міжнародну комісію з міжнародної торгівлі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі первісних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, які направлялися до компетентних органів основних країн експортерів відповідно до положень двосторонніх та міжнародних угод для цілей проведення міжурядових консультацій, а також направлялися членам Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі для розгляду на засіданні 22 травня 2020 року.

Для роз'яснення ситуації AGROTRADE CLUB звернувся за професійними коментарями до Ігоря Ясько – керуючого партнера юридичної компанії WINNER – професійної спільноти юристів, адвокатів та консультантів з питань безпеки ведення бізнесу.

Станом на сьогодні дане рішення ще не набрало законної сили, окрім цього Ігор Ясько впевнений, що на рішення ОАСК буде подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду.

– повідомляє експерт.

Окрім цього слід звернути увагу на те чи є обгрунтованим рішення ОАСК та чи були підстави для зобов`язання Міжнародної комісії з міжнародної торгівлі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі первісних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, які направлялися до компетентних органів основних країн експортерів відповідно до положень двосторонніх та міжнародних угод для цілей проведення міжурядових консультацій, а також направлялися членам Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі для розгляду на засіданні 22 травня 2020 року, проте стосовно цього можна буде робити якісь висновки після опублікування рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В даному випадку дискусійним залишається питання щодо визначення меж судової дискреції. В яких випадках суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення на користь позивача, а в яких – зобов’язати розглянути питання з врахуванням мотивів, зазначених у судовому рішенні.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Саме тому слід наголосити, що на думку Ігоря Ясько, по даній справі суд мав би відмовити в позовній вимозі ПрАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор», в частині зобов’язання Міжнародної комісії з міжнародної торгівлі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, прийняти рішення.

Публикацію створено на основі матеріалів:

https://www.agrotrade.club/news/view/s/sud-kieva-obazyvaet-mkmt-vvesti-kvoty-na-import-mineralnyh-udobrenij-v-ukrainu

Фото автора Sora ShimazakiPexels

Інші статті за темою
Вітаємо з Великоднем!
Дорогі друзі! У цей святковий день Пасхи, хочемо щиро вітати вас від усієї команди Richfield!
АКТУАЛЬНІ ЦІНИ
Група компаній РІЧФІЛД пропонує мінеральні добрива за вигідними цінами з можливістю оплати по факту завантаження на складі чи доставки в господарство.
Імпорт добрив на 35% перевищує вітчизняне виробництво
Завод азотного холдингу Ostchem виготовили 520,6 тис. т мінеральних добрив у першому кварталі 2024 року.
Мінеральне живлення соняшника у різні періоди розвитку
Для того, щоб отримати високий урожай соняшнику, важливо забезпечити рослини всіма необхідними елементами живлення.
Мінеральне живлення кукурудзи
Оптимізація внесення мінеральних добрив з огляду на критичні фази розвитку рослин кукурудзи збільшує ефективність їхнього застосування.
Внести та не втратити азот: кроки для забезпечення кращого азотного живлення
Проблеми експортних рестрікцій вирощеного збіжжя, доступності фінансових інструментів, високих цін на МТЗ та неможливості безпечного довгострокового планування через війну
Планові закупівлі чи добрива «з коліс».
Ринок добрив в Україні за останні роки суттєво змінився: з початком повномасштабної війни
Аграрії почали активно купувати селітру після зниження цін
Гуртові постачальники КАС на початку березня продавали продукт дорожче ніж аміачну селітру. Рекомендовані роздрібні ціни на КАС
наверх